Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Січень » 28 » Методичне об'єднання музичних керівників дошкільних закладів міста з питання розвитку музично-рухових та творчих здібностей дошкільників.
20:12
Методичне об'єднання музичних керівників дошкільних закладів міста з питання розвитку музично-рухових та творчих здібностей дошкільників.

14 листопада 2013 року, відповідно до річного плану роботи міських методичних об’єднань, у центрі розвитку дитини «Сонечко» було проведене МО музичних керівників дошкільних закладів міста з питання розвитку музично-рухових та творчих здібностей дошкільників.

Керівник гуртка з хореографії  Недашківська Анна Володимирівна поділилася досвідом роботи по навчанню дітей танцювальним рухам, як основному засобу хореографії.

Із виступу Недашківської А.В.

Основною організаційною формою хореографічної діяльності у дошкільному закладі є заняття. Чітке визначення мети з самого початку кожного заняття забезпечує ефективність його проведення, так само і як підведення підсумку: що і як зроблено. Слово педагога в цьому процесі відіграє велику виховну роль: він роз’яснює, як виконати завдання, оцінює роботу своїх вихованців, ознайомлює дітей з хореографічною термінологією, збагачує їх художньою інформацією про історію танцю, види, жанри танцювального мистецтва тощо.

          Засвоєння танцювальних композицій дітьми здійснюється у наступній послідовності:

*емоційно-образна розповідь сюжету танцю педагогом, його переказ та характеристика танцювальних образів дітьми;

*прослуховування та аналіз музичного супроводу;

*виразний показ педагогом танцю в цілому або основних типових його рухів;

*вивчення танцю на основі співтворчості педагога і дітей;

*закріплення та удосконалення виконавських навичок.

       Хореографічні заняття, як і музичні, поділяються на різні типи:

-         тренінгові заняття спрямовуються на засвоєння та удосконалення техніки пантомімічних та танцювальних рухів.

-         коригуючі заняття направлені на розвиток окремих груп м'язів, профілактику та корекцію незначних порушень у фізичному розвитку за допомогою партерних та коригуючих вправ.

-         музично-ритмічні заняття сприяють більш глибокому сприйманню та аналізу музичних творів, розвитку координації рухів, уваги, відчуття ритму та будуються переважно на музично-ритмічних вправах.

-         творчі заняття, провідне завдання яких -  розвивати творчу уяву, вміння знаходити нові виразні рухи та інтерпретувати знайомі, створювати нескладні танцювальні форми. Основу цих занять складають творчі вправи, сюжетні та ігрові етюди, танці.

-         комбіновані заняття спрямовані на комплексне вирішення завдань, залучення дітей до танцювальної діяльності та включають всі серії завдань.

         На своїх заняттях добір танцювальної лексики для засвоєння дітьми здійснюю з урахуванням провідних дидактичних принципів, а також закономірностей формування рухових навичок. Танцювальні рухи разом із варіантами ускладнень об'єднуються в наступні серії завдань:

§         пантомімічні (виразні рухи, пози, жести, міміка);

§         танцювальні (рухи народно-сценічного, класичного та сучасного танців);

§         колективно-порядкові (фігурні та композиційні перешикування);

§         корекційні (партерні та коригуючі рухи);

§         музично-ритмічні (завдання на емоційне сприйняття музики, музично-рухову координацію рухів та розвиток уваги, передачу ритмічного малюнка);

§         творчі (імітаційні рухи, творчі ігри та завдання).

Хореографічні заняття будую за традиційною структурою. Вступна частина  спрямована на створення позитивно-емоційного настрою та підготовку основних груп м'язів до більш інтенсивного навантаження. Сюди входять побутові форми рухів, імітаційні та нескладні гімнастичні вправи, танцювальні елементи, шикування та перешикування.

           Зміст основної частини обумовлюється її тематикою, завданнями та ступенем готовності дітей до танцювальної діяльності. Тому до неї входять різноманітні завдання на засвоєння хореографічних рухів, на розвиток окремих груп м'язів, творчості та музикальності, вивчення репертуару тощо.

           У заключній частині ми виконуємо вправи на релаксацію та психорегуляцію, використовую ігрові і творчі вправи, етюдні танцювальні форми, нескладні танці, підводжу підсумок.

                У багатьох дітей, в силу їх вікових особливостей, відчуття ритму, координації рухів, просторове уявлення, є не зовсім розвиненим, а навчання за принципом: «повтори за мною» і «постав ногу сюди, а цю ось так», не завжди успішне….. Крім того навчання музично-ритмічним рухам проходить не цікаво і нудно для дітей: сухий багаторазовий повтор за педагогом гасить інтерес до цього виду діяльності, через те приходиться стільки часу витрачати на постановку таночка.

               Тому, щоб привити дітям любов до вивчення музично-ритмічних рухів з доречно теж, як і в інших видах діяльності, використовувати гру, щоб в цікавій ігровій ситуації дитина виконувала рухи легко і невимушено. Наведу декілька прикладів.

           На своїх заняттях часто використовую заміну слів: не нахилились вперед, а виглянули у віконечко, не встали на носочки, а показали свої туфельки на каблучках, не руки тримаємо «полочкою», а банку зі смачнючою варенню.      

            Для того, щоб діти тримали голову прямо і не опускали підборіддя, розповідаю історію про чарівну паличку, яка виконує бажання. Вона невидима, тому і чарівна, і ховається у кожного з нас під підборіддям. Якщо ми будемо довго тримати підборіддя опущеним, то паличка зламається і наші бажання не будуть виконуватись, тому треба завжди тримати голову прямо.

             Коли робимо три оплески справа-зліва, кажу дітям, що ручки говорять вушкам «ось і все». На слові «все», діти і самі часто розуміють, що плескати більш не потрібно. Те саме стосується і ніжок.

             Щоб навчити дітей запам`ятати своє місце в лініях та тримати відстань між ними розповідаю історію про те, що сьогодні ми будемо будувати своє місто. В кожному місті є вулиці, даємо їм назви, напр.: Ромашкова, Трояндова, Лілейна і т.д (скільки ліній, стільки й вулиць, назви даємо такі, щоб легко запам`ятовувались). Кожна дитина – це будиночок, який знаходиться на своїй вулиці. Граємо: ми діти – бігаємо,  стрибаємо, веселимося; а тепер ми будиночки, які повинні стояти кожен на своїй вулиці. По вулицям їдуть машини та автобуси. Ось я сідаю в автомобіль і починаю рухатись вулицями, видаю звуки як автомобіль і бігаю між ними. Чий будиночок стоїть на проїзній частині, той зноситься. Дітям смішно, цікаво і не нудно. А таким чином вони вчаться тримати свою лінію.

                Підсумовуючи значення хореографічної діяльності для розвитку та виховання особистості дітей, можна виділити основні функції в цьому напрямку:

-         сприяти забезпеченню гармонійно-фізичного розвитку;

-         заохочувати до розвитку уяви;

-         задовольняти творче самовиявлення, самоствердження та самореалізацію дітей.        

 

Також А. В. Недашківська провела «майстер-клас» комбінованого заняття із хореографії  за сюжетом «Осінні фантазії».

 

Прикріплення: Картинка 1
Переглядів: 1359 | Додав: sun | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт

Пошук по сайту




Адміністрація ДНЗ © 2017
Хостинг від uCoz